Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ано́ и Ано́-лемсз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Відвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. відвідатися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться и узнать, пойти освѣдомиться. А я піду додомоньку та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. АД. І. 82.
Лягти́ Cм. лягати.
Наставляти 2, -вляю, -єш, гл. Тоже, что и наставити 1, 2, 3, 4, но только въ приложеніи ко многимъ предметамъ, лицамъ. Наставляв копок, як на небі зірок. Грин. III. 18. Наставляла повну хату, що ніде й ступнути. Яких у нас наставляли владик! К. ПС. 30.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Рівно нар. 1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Н. п. Рівно — хоть покотись. Полт. 2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298. 3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. 4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. Ум. рівненько, рівнесенько.