Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Св. Л. 39. Нидієте, а не живете. Мир. ХРВ. 87.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Гн. І. 207. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками. Мик. 481.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Шура, -ри, ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура тура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28.