Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Освободиться. 2) Прійти въ себя.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Котл. Ен. І. 13. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять. Ном. № 1304. Скуби мене за чуб. Левиц. І. 336. чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты. Г. Барв. 118. 2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. 3) = цідилко. Гол. Од. 26. Ум. чубик, чубчик. ЕЗ. V. 118. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько. Кв.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія. Черк. у.