Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Зстародавна нар. Издревле.
Куптитися, -чуся, -тишся гл.? Ой куптиться, куптиться, аж коржик котиться. ЗОЮР. ІІ. 27.
Маза́рня, -ні, ж. Печь для гонки смолы. Черк. у.
Маня́чити, -чу, -чиш, гл. = маячити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Левиц. І. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають. Левиц. І.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Одноралля, -ля, с. Пахота одинъ разъ. Кролев. у.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки. Стор. МПр. 10.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.