Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відколупувати Cм. відколупнути.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Забі́гти Cм. забігати.
М'я́чка, -ки, ж. Раст. Typha latifolia. ЗЮЗО. І. 140.
Перезріти, -рю́, -ри́ш, гл. Обозрѣть, окинуть взглядом. Мав велику тму ангелів тих чорних, што й перезріти не міг. Гн. І. 16.
Перестрочити Cм. перестрочувати.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.
Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Чв'якати, -каю, -єш, гл. 1) Чавкать. Свині чв'якнули. Также то-же, что и плямкати. Пити хоче, і ніхто їй не дасть, тіки ротом чв'яка. Чуб. II. 294. 2) Говорится о звукѣ воды, вытѣсняемой ногой изъ подъ обуви или изъ дырявой обуви. Cм. чвохтіти, чв'якотіти. Коли б його постоли мокрі так не чв'якали. Г. Барв. 22.