Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вироїтися Cм. вироюватися.
Задари́ти Cм. задарювати.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Помулити, -лю, -лиш, гл. 1) Давить, жать нѣкоторое время. 2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Правуватися, -вуюся, -єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм пробуватиметься. К. ЧР. 246. Іван пробується з Яремою за якісь гроші. Н. Вол. у. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. К. ЧР. 77. Не будуть ся люде в правах правувати. ЕЗ. V. 241.
Прохолодно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Н. Вол. у. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно. Г. Барв. 122.
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується. Чуб. II. 64.
Роспаковувати, -вую, -єш, сов. в. роспакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распаковывать, распаковать.
Українонька, -ки, ж. Ум. отъ україна.