Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Народ і так на мене враждує. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний.
Досо́хнути Cм. досихати.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.
Рукомесник, -ка, м.
1) Ремесленникъ.
2) Мастеръ.