Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки.
Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Ковбасниця, -ці, ж.
1) Колбасница.
2) = ковбасянка.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. Здивувала сучасників своїх.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы.