Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хамутний

Хамутний, -а, -е. 1) О лошади: ходящій въ хомутѣ. А як ся кінь хамутний має? Ном. № 11844.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАМУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАМУТНИЙ"
Безра́дісний, -а, -е. Безотрадный.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали. Чуб. V. 1180.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАМУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.