Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями. Грин. ІІІ. 613.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться. Ном. № 4898. 2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди! Левиц. І. 208.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Студня, -ні, ж. Колодезь. Чуб. II. 119. На високій горі студня мурована. Гол. II. 234. Ум. студенька. Вх. Лем. 471.
Товчення, -ня, с. Толченіе.