Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Нема тії драбини, щоб до неба достала. 2) = драбки. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл.
1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір.
2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Роздирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роздерти, -деру, -реш, гл.
1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку.
2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Хорти.... роздеруть.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ.
