Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуярити

Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРИТИ"
Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі. Г. Барв. 15.
Напра́вка, -ки ? Ні швець, ні мнець, ні направка. Ном. № 2965.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Попригадуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Вспомниться (во множествѣ). Усе попригадувалося, що колись було. Лубен. у.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина. Козел. у. Черк. у.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУЯРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.