Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали).
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Пелевник, -ка, м. = пелевня.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл.
1) Плевать, плюнуть.
2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку.