Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Передягати, -га́ю, -єш, сов. в. передягти́, -гну, -неш, гл. Переодѣвать, переодѣть.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Покупі нар. = укупі. Ці два покупі стояли один біля 'дного, а я геть далі був. Новомоск. у. (Залюб.).
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.