Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дублени́стий, -а, -е. Красножелтоватый, цвѣта дубленой кожи. Квіток дубленістий. Вх. Уг. 237.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ном. № 4411. Ломаку під руку, да й лиги! Ном. № 11047. Та лиги! Мнж. 95.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Умисний, -а, -е. Умышленный, нарочный. Шейк.
Циганча, -чати, с. Цыганенокъ. Ном. № 936. Дивиться.... як циганча на добре сало. Гліб. Зострічають, тільки не цигана, а циганча, так — літ з п'ятнадцять йому. Грин. II. 212.