Брузумент, -ту, м. Позументъ. Одяг червоний жупан з вильотами, що пообшивані брузументами.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. . Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу).
Одинець, -нця, м.
1) Единственный сынъ. Оттепер то хоч і вмерти, одинця женивши.
2) Одинъ человѣкъ. Вони хоч проміж себе гуторять, а мені, одинцеві, та й ні сим. По одинцю. По одиночкѣ, по одному. Сіх ляхів дуків, срібляників по одинцю з хати вивождають.
3) Дикій кабанъ, волкъ, ходящій въ одиночку. Ум. оди́нчик, оди́нчичок. Тим я тебе полюбила, що въ батька одинчик.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл.
1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку.
2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі.
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай.
