Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь.
Обручати, -ча́ю, -єш, сов. в. обручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обручать, обручить.
Повдаватися, -даємо́ся, -єтеся, гл. То-же, что и удатися, но о многихъ или многомъ. Діти ж пак у його повдавались ледачі.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.