Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Пригніздитися, -джуся, -дишся, гл. Присѣсть, присосѣдиться. Коли чого просити має, то добрий одгадає час і к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться. Котл. Ен. V. 19.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Н. п.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.