Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учтивий

Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧТИВИЙ"
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Начитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). О. 1862. VII. 40. Страх мене ошибав, про таке думаючи. Г. Барв. 298.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Поодд.. Cм. повідд..
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Середульший, -а, -е. Средній. АД. І. 108. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого. Чуб. V. 847.
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Котл. Н. П. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.