Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. Три голови мав сей пес мурий. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный.
Підстілка, -ки, ж. Подошва башмака. Cм. підкладка.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає.
Скупник, -ка, м. Скупщикъ.
Срем'я, -м'я, с. = стрем'я.
Тринпіль, -ля
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Гостям сміх, а хазяїну сльози.