Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учар

Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАР"
Викурити Cм. викурювати.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Розгляд, -ду, м. 1) Разсмотрѣніе. 2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Стота, -ти, ж. = істота.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає. Лукаш. 149.  
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.