Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. Нема цвіту світлішого над жоржину.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати.
2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий.
3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується.
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. 2) Отъ сглазу происходящій. Пристріти.... прозірнії. 3) Зрительный. Прозірна труба. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).