Ґазду́сьо, -ся, м. ласк. отъ ґазда. З'їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. На свиті латок, як на коропі луски. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. лущи́ця.
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. Усю околію зібрать та й косить.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать.
2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. Росхристана сорочка.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам.
Сисунча, -чати, с. = сисун.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1.