Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють.
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Говорить добрее. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. Темного лугу калина, доброго роду дитина. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Доброго здоров'ячка, пані! 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. 2) Чаща лѣсная.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника.