Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухиляти

Ухиляти, -ляю, -єш, сов. в. ухили́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Отклонять, отклонить. 3) Пріотворять, пріотворить. Скоро Дороги двері вхилив, зараз Стефан в серце стрілив. Лукаш. 115. Єдні двері вже утворив, а другії лиш ухилив. Гол. I. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИЛЯТИ"
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Гро́т, -та, м. То же, что и кіш въ мельницѣ (Cм. кіш 4)? А млинарь завела з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. ІІІ. 252.
Заклі́пати, -паю, -єш, гл. Замигать. Бубна тільки очима закліпав і нічого не сказав. Левиц. Пов. 184.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Переїхати Cм. переїздити.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.
Повирімнювати, -нюю, -єш, гл. = повирівнювати.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.