Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти.
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. З панянками пожартуєм.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Стовба, -би, ж.
1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя.
2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ.
3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
