Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться. Ном. № 11610.
Налата́ти Cм. налатувати.
Обвішувати, -шую, -єш, сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий. Шевч. 89.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Ном. № 6903. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Рудч. Ск. II. 146. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу. О. 1862. І. 34.