Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Опірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Попогарикати, -каю, -єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться. Сим. 222.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Увірчувати, -чую, -єш, гл. = увертати 1. Шейк.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр. О. 1862. І. 52.