Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. 2) Дятелъ.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Залаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. 3) Препятствіе, помѣха. 4) Поводъ, предлогъ. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа.
Звеселя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. звесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Радоваться, обрадоваться, возликовать. Як зрадувалась та звеселилась Петрикова мати: як діждемо літа та вродить жито, — буде з ким жито жати. Нехай предки звеселяться у забутих трунах.
Зорниця, -ці, ж. = зірниця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль.
Спорськати, -каю, -єш, гл.
1) Обрызгать, окропить.
2) — різками. Выпороть.
Флояра, -ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Ум. флоярка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини.