Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Не в тую дудку грають. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати.Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ.По той бік Росі грала зірниця. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Красно грає весняне сонце на чистому небі. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав.
Істнісінько
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина.
Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе.
2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже.
3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий.