Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Мерцвя́, -вяти, с. Мертвецъ. Встрѣчено только у Гребинки въ переводѣ Пушкинской Полтавы: І дівка блиснула в подушки зовсім, мовляють, як мерцвя.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати.
Поодв.. Cм. повідв..
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка.
