Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Доква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Доквашиваться, докваситься.
Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.  
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила. (Гуц. молитва). Шух. І. 38.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Оздобність, -ности, ж. Красивость, изящность.
Покрова, -ви, ж. 1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. І. 79. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько! Мил. 194.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.
Тріні, тріньки, трінюні, трінюсі, нар. Немножечко. Полт. г. Харьк. г., Екатер. г. Слов. Д. Эварн.