Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выгребаться, выгресться. 2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Рикання, -ня, с. 1) Рычаніе. К. ХП. 52. Рикання їх в чагарняках чувати. К. Іов. 2) Ревъ (вола, коровы).
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Черничити, -чу, -чиш, гл. 1) Быть монахиней, богомольствовать. 2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.