Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрятовувати, -вую, -єш, сов. в. відрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти отъ чего. Одрятуй нас од видимої смерти. Чуб. II. 48.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно. Вх. Лем. 421.
Ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл. 1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен. 2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.