Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
До́тіль нар. = дотя.
Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового.
Пестити, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ.