Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Малюва́ння, -ня, с. 1) Писаніе красками, рисованіе. 2) Живопись. Дивне малювання ожило на полотні. Левиц. І. 3) Картина. Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив. Котл. Ен. IV. 24. Гарним малюванням стіни обвішані. К. Д. Сер. 31. Ой ти, дівчино, моє малювання! Н. п. 4) Окраска. 5) Изображеніе, описаніе (словесное). (Квітка) почувавсь на силах, що здолає дойти ширшої правди в малюванні. К. Гр. Кв. XIX.
Ненависний, -а, -е. Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець. Желех.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.