Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун.