Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Рудч. ЧП. 214. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Н. п., Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює. КС. 1883. І. 217.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Зозвати Cм. ззивати.
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу. 2)з ним. Условливаться, сговариваться. Харьк.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Оганятися, -ня́юся, -єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в'їдаються, а бояре оганяються. МУЕ. III. 217.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.