Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уронити

Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОНИТИ"
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній. Ном. № 11729.
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Вх. Зн. 34. Cм. мажчир.
Незмагати, -гаю, -єш, гл. Слабѣть. Здоров'я незмагає; сила незмагає. Черк. у.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.