Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Кукобити, -блю, -биш, гл.
1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто.
2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували.
Поторопіти, -піємо, -єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Вони так і поторопіли.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Проміж пред. Между, промежъ. Йому пробігла собака проміж ногами.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Спутав коні, сам не можу заснути.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.