Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо.
Перетлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. .
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть.