Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уп'ялити

Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УП'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УП'ЯЛИТИ"
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Довга́сто нар. Продолговато.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Перепинити, -ся. Cм. перепиняти, -ся.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки, ж. Ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УП'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.