Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились.
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Посудок, -дку, м.
1) = посуда.
2) Утварь. Украла дещо з посудну.
Пуга 2, -ги, ж. = пугач.
Творитель, -ля, м. = творець.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Дощ хлюпотить.
Швея, швеї, ж. = швайка 6.