Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе. Черк. у.
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ. (Залюб.).
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий. Чуб. V. 668.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.