Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упирувати

Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРУВАТИ"
Бардаш, -ша, м. Большой топоръ. Камен. у. Вх. Зн. 2.
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Огрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. огребтися, -буся, -бе́шся, гл. = обгрібатися, обгребтися. Сів на човен, сів на човен, а весельцем огрібатись. Чуб. V. 163.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.