Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Не варт і печеної цибулі. Пусти його, не варт він того. Рублів з п'ять варт.
Капаран, -на, м. Родъ верхней козацкой (у задунайскихъ сѣчевиковъ) одежды съ откидными рукавами. А він (кошовий Гладкий) у штанях широких, у шапці смушевій, капаран на йому з чотирма рукавами.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою.
2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати.
3) — руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати.
Понаходити, -джу, -диш, гл.
1) Найти, разыскать (во множествѣ).
2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків.
Приходити, -джу, -диш, сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл.
1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. Прийшла звістка до милої, що милого вбито.
2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ.
3) — до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив.
4) — на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей.
Розворовувати, -вую, -єш, сов. в. розворува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = розворювати, розворити.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб.
Цідула, -ли, ж. Записка. Прочитай оцю цідулу. Ум. цідулка, цідулочка.