Дужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ дуга.
2) Ушко у сосуда.
3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши.
4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.
5) Анат. ключица.
6) напитися по дужку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув.... Ум. дужечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться; яворовий коромисел у дужечку гнеться.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности.
Обслухувати, -хую, -єш, сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував.
Пайда, -ди, ж.
1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла.
2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. Чернець... стояв у підкапку.
2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.