Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Близно, -на, с. = блезно.
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. К Еолу мчалась як оса.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак.
Поводити 1, -джу, -диш, гл.
1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою.
2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить.
3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).