Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно.
Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю.
Збур, -ру, м. Трипперъ.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Cм. недосвід.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Стережений, -а, -е. Осторожный. Стереженого Бог стереже.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Царювання, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої.