Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уливати

Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог. Сл. 4. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛИВАТИ"
Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку. Вх. Лем. 408.
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Мет. 390. Прийшов докорити світові за гріх. Єв. І. XVI. 8.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Чах! меж. = шам. Аж тут чах! чах! — крадеться по під лісом молодичка, мов лисичка. Федьк. Пов. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.