Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Доволочити Cм. Доволочувати.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Перехилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перехили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться, свѣшиваться, свѣситься. Ой у броду беру воду, не перехилюся. Перехилилась через тин, вітає нас.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ.
Хвабро нар. Храбро.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Як би на вас чекав, то досі вмер би.
