Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горбо́к, -бка́, м. Ум. отъ горб.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. зімонька.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.