Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уїлий

Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЛИЙ"
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Ном. № 8979. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого». Г. Барв. 517.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Помести Cм. помітати.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екатер. у.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина. Грин. II. 252.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЇЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.