Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уїзжений

Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЗЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЗЖЕНИЙ"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Диви́зія, -зії, ж. = Диво, дивовижа. Оттака дивизія! Лебедин. у. Диви́зія та й годі. Удивительно! Осн. 1862. IX.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Макс. (1849) 175.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Цундрина, -ни, ж. = цундря. Желех.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЇЗЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.