Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уїздити

Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЗДИТИ"
Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Нікуди 1 нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка. Конст. у.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Розрізати Cм. розрізувати.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.  
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.