Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уїжно

Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко. Ном. № 10387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЖНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЇЖНО"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Котл. Ен. IV. 57. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Св. Мр. XIII. 11. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Г. Барв. 189. Тобі до сього діла заздалигоди привикати. О. 1861. XI. Кух. 10.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Парубок, -бка, м. 1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли. Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. 3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Чуб. ІІ. 7. Ум. парубонько, парубо́чок. Чуб. V. 10.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЇЖНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.