Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узімі

Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗІМІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗІМІ"
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Знищити Cм. знищувати.
Клевак, -ка, м. 1) Кирка для разбиванія глины. Радом. у. 2) Клыкъ (свиньи). Вх. Пч. І. 14.
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.
Пантрити, -рю, -риш, гл. = пантрувати. Фр. Пр. 178.
Спросити Cм. спрощувати.
Сьогоднішній, -я, -є. Сегодняшній. Сим. 150.
Храбур, -ря, м. = храбори. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗІМІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.