Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уздріватися

Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДРІВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДРІВАТИСЯ"
Батюшка, -ки, м. Священникъ, батюшка. Ум. батюшечка.
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась! Черниг. у.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались. Мет. 98. 2)з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Шевч. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався. Мет. 3)в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кв. Кохайтеся в правді! Сніп. У скупощах не кохайся! Ном. № 4675. 4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту? Харьк.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Покращати, -щаю, -єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Роб, -ба, м. 1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у. 2) Невольникъ, арестантъ. Угор. 3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55. 4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗДРІВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.