Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатер. у. Пішов на засідки на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. І. 235.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. Г. Барв. 78. 2)о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.