Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Як збрешеш, то хоча надсядься.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями.
