Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужанція

Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова. О. 1862. II. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАНЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАНЦІЯ"
Братуга, -ги, м. = братуха. О. 1862. IV. 74.
Заплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Заплатить, уплатить. Він тобі заплатить багато грошей. Рудч. Ск. і. 58.
Мохта́ль, -ля́, м. Мѣра нитокъ въ 10 и 5 пасомъ. ( Залюбовск.).
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Підгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 281.
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Вх. Пч. II. 6. Ум. стрибайчичок.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків. Гол. II. 35.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖАНЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.