Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Очі гнівливі.
Доскона́льний, -а, -е. = досконалий 2. Звісно, той там у школах, потім у віську, хазяїна досконального нема.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Капарник, -ка, м.
1) Презрѣнный.
2) Медлитель.
3) Кропатель, плохой работникъ.
Нагреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. нагребсти́ и нагребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Нагребать, нагресть, сгребать, сгресть. Нагріб купу сміття, а вивезти нічим.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький.
Придбавати, -ва́ю, -єш, сов. в. придба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати.
