Бузок, -зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Ум. бузочок.
Гайтів, -това, м.
1) Полевой сторожъ.
2) = гайник.
Заба́нити Cм. забанювати.
Крів'яний, -а, -е. = крівавий. Вічка крів'яною стали. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Порснути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Брызнуть.
2) Посыпаться, полетѣть градомъ.
3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору.
4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч.
5) Ударить сильно.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Cм. суниці.
Точій, -чія, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.