Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. МПр. 40.
Відломити Cм. відломлювати.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Розгардіяш, -шу, м. Безпорядокъ, неурядица, сумбуръ, сумятица. Тут чистий був розгардіяш: лежи, спи, їж, пий, веселися, мовчи, кричи, співай, крутися. Котл. Ен. Ти ж отаман наш, не добаєш про нас, та вже ж наше товариство як розгардіяш. Н. п.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.