Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать.
Із-
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику!
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.